ІСТОРІЯ УНІВЕРСИТЕТУ

Підготовка фахівців з вищою освітою сільськогосподарського профілю в Криму почалася на аграрному факультеті Таврійського університету, створеного в 1918 році й перетвореного з 1 травня (1922 року в Кримський самостійний вищий інститут сільськогосподарських галузей); а з 1923 — у Кримський інститут спеціальних культур.

Основним напрямком і спеціалізацією підготовки фахівців і розвитку наукових досліджень були галузі сільського господарства специфічні для Кримського й Кавказького узбережжя Чорного моря: плодівництво, виноградарство, тютюнництво, культурні рослини субтропічної сфери, ландшафтне садівництво, культури смакових і лікарських рослин, овочівництво, квітництво, селекція сільгоспкультур, виноробство, переробка плодових і овочевих культур.

У цей період діяльності вузу в підготовці фахівців аграріїв велику роль зіграли всесвітньовідомі вчені, що очолювали кафедри й вели курси: професор, віце-президент АН СРСР, Герой Соціалістичної праці О.О.Байков — неорганічна хімія; професор Ю.Ф.Шуліка – органічна, фізична й фізколоїдна хімія; професор, член-кореспондент АН СРСР Я.І.Френкель — кафедра фізики; академік, Герой Соціалістичної праці В.О.Обручев — геологія; професор, академік І.І.Кузнєцов — ботаніка; професор, президент АН Української РСР В.І.Палладін — фізіологія рослин; професор, відомий ботанік Е.В.Вульф — систематика рослин; професор, академік П.П.Сушкін — зоологія; професор Д.Ф.Сініцин — анатомія й фізіологія тварин; професор С.А.Мокржецький — ентомологія й фітопатологія; професор, академік Т.В.Висоцький, пізніше професор М.М.Клєпінін — грунтознавство; професор П.К.Сльозкін — загальне землеробство; професор О.В.Вознесенський — метеорологія; професор, академік І.В.Якушкін, який вів курс про добрива; професор М.П.Соколов — механізація сільського господарства; професор М.П.Архангельський — приватне землеробства; професор, академік І.Н.Калугін — тваринництво; професор, відомий лісівник Г.В.Морозов - лісівництво; професор, ректор інституту С.В.Країнський — загальне садівництво; професор М.Г.Шітт — плодівництво; професор В.К.Воблий — сільськогосподарська статистика; професор М.В. Щербаков — виноробство; професор С.В. Церевітінков — консервне виробництво.

Для зміцнення навчальної бази й ведення наукових досліджень до складу інституту були включені Кримська (Салгірськая) дослідна станція, Лівадійські оранжереї, два лісові масиви. Для наукової й навчальної роботи було запропоновано використовувати Кримський (Нікітський) ботанічний сад, виноградне господарство "Магарач", учбово-показові господарства "Киян", "Бодрак", п'ять дач і два палаци. Незважаючи на відомі труднощі періоду формування й реорганізації вчені внз вплинули на розвиток галузі в регіоні. Академіком І.В.Якушкіним були розгорнуті роботи з виведення нових сортів зернових культур. Під його керівництвом випускником внз професором П.І.Богданом отримані цінні всесвітньо відомі сорти кримської озимої пшениці. Професором М.П.Клєпініним виконані роботи з дослідження грунтів й складена грунтова карта Криму. Важливі дослідження проведені доцентом П.І. Дубровським по агрохімічній характеристиці грунтів і водних джерел Криму. До цього періоду відносяться роботи професора О.В.Вознесенського по вивченню клімату Криму, професоре Е.В.Вульфа по флорі Криму. Професором К.Є.Ліндеманом проведені дослідження з вивчення шкідників тютюну, професором С.О.Стрельниковим — по хворобах плодових насаджень. Значні дослідження з біологічних закономірностей розвитку плодових дерев проведені професором П.Т.Шіттом, по біології плодових і субтропічних рослин проведені професором Р.В.Країнським. Професор Ф.В. Церевітинов на основі матеріалів своїх досліджень опублікувала працю "Хімія й товарознавство свіжих плодів і овочів", доцентом О.Н. Угліцьким проведені дослідження з дикоростучих деревних і чагарникових порід для більш ефективного їхнього використання. В 1924 році інститут спеціальних культур уливається в Кубанський сільськогосподарський, а в 1931 році він був знову відтворений із завданням підготовки фахівців із садівництва городництва, виноградарства, виноробства, тютюнництва, лікарських культур, з 1933 року почалася підготовка фахівців польових культур. В 1936 р. інститут став іменуватися Кримським сільськогосподарським інститутом. З великими труднощами формувалася матеріальна база й викладацькі кадри. Так, для 16 кафедр було виділено 7 аудиторій з 18 необхідних. В 1932 році інститут переведений у будинок колишнього педагогічного інституту, а надалі — у приміщення колишнього Таврійського університету, з 1935 року господарство "Салгірка" було повністю передане внз. В 1937 році після ліквідації вищої комуністичної школи інституту передається навчальне господарство "Відродження". В 1938 році у внз відкрилося заочне відділення, зданий в експлуатацію студентський гуртожиток і їдальня.

Зусиллями керівників (директорів А.У.Умерова, Н.У.Габілева, О.О.Акімова, І.М.Черепа, В.О.Кудрявцева ) зміцнювалася база, вартість устаткування інституту до 1941 року виросла в 10 раз. Поряд із професорським складом внз двадцятих років (М.П.Клепінін, С.Л.Стрелін, М.Ф.Щербаков, П.Т.Болгарев) у внз прийшли В.А.Колесніков (плодівництво), П.М.Христюк (ботаніка), П.І.Богдан (рослинництво), І.П.Сарахов (загальне землеробство), С.К.Чаянов (грунтознавство), А.І.Павлов (механізація сільського господарства), лауреат Державної премії Л.М.Ро (селекція плодових), Н.І. Дубровський (агрохімія).

У передвоєнний період інститут успішно розвивався, але з наближенням бойових дій до Криму був евакуйований у м. Кіровобад. Більш ніж 600 співробітників і студентів стали учасниками Вітчизняної війни.

З липня 1944 року діяльність внз відновлена на колишній базі в м. Сімферополі. Потрібні були більші зусилля колективу, щоб відновити зруйновані й спалені аудиторії, гуртожитки й учбово-дослідні господарства, укомплектувати викладацькі кадри. Уже через два роки функціонувала 21 кафедра, на якій викладали 7 професорів, 15 доцентів і кандидатів наук, 25 асистентів, навчалося 570 студентів, діяла аспірантура по виноградарству, плодівництву й рослинництву. В 1950 році був організований факультет механізації сільського господарства, який проіснував п'ять років. Учені внз вели наукові дослідження по широкому колу проблем Криму й наданню практичної допомоги сільськогосподарському виробництву півдня України.

Великий внесок у відновлення матеріальної бази, подальше становлення внз внесли: з 1944 по 1949 р.р. директор інституту доцент І.Ф.Вавілов, з 1949 по 1951 р.р. доцент М.А.Трохан, з 1951 по 1952 р.р. Н.І.Солодовник. Особливе значення для подальшого розвитку внз мав його перевід в 1965 році на землі учбово-дослідного господарства "Комунар". З 1966 року тут почало функціонувати навчальне місто — селище міського типу "Наукове". Значну роль у цьому зіграли ректори інституту, що керували: з 1953 по 1971 р.р. доцент Я.І.Рязанов, з 1971 по 1980 р.р. — доцент А.М.Лук’янченко, з 1980 по 1984 р.р. — доцент В.Ф.Пономарьов. Особливо активно розвивався внз в останнє двадцятиліття, коли він по комплексу показників постійно знаходився у десятці кращих аграрних навчальних закладів СРСР — у період керівництва професора, академіка, заслуженого працівника освіти України, заслуженого працівника АПК АРК М.М.Мельникова.

В 1965 році відкрився економічний факультет, в 1976 році був знову відтворений факультет механізації сільського господарства, в 1986 — факультет ветеринарної медицини. З 1966 року функціонує факультет перепідготовки й підвищення кваліфікації керівних кадрів, фахівців системи АПК, керівників і спеціалістів державних підприємств, установ і організацій, навчання з питань охорони праці посадових осіб і спеціалістів підприємств агропромислового комплексу. Створене підготовче відділення (у т.ч. для іноземних громадян). В 1998 році розпочата підготовка спеціалістів з менеджменту організацій, економіки підприємств, обліку й аудиту, землевпорядкуванню й кадастру, технології бродильних виробництв і виноробству, а з 2000 року — по технології жирів і жирозамінників, технології зберігання, консервування й переробки молока й садово-паркового лісового й мисливського господарства.

В 1997 році інститут перетворений у Кримський державний аграрний університет, а в 2003 році — в агротехнологічний університет. До складу університету в 1997 р. увійшли Прибрежненський радгосп-технікум і Кримський технікум гідромеліорації й механізації сільського господарства, а в 2002 році Кримський агротехнічний коледж і його філія — Бахчисарайський будівельний технікум.

В 2003 році рішенням Мінагрополітики України й УААН у складі університету організований науково-дослідний інститут насінництва. В 2004 році університет об'єднав свої зусилля для більш ефективного використання свого потенціалу в підготовці фахівців сільського й лісового господарства, ветеринарної медицини з Національним аграрним університетом як його філіал на півдні України. На території вузівського містечка побудовано два навчально-лабораторні корпуси, павільйон механізації, Палац студентів, сім гуртожитків, їдальня, котельня, дитячий садок, автогараж, пральня, середня школа, дванадцять житлових багатоповерхових будинків, будцех, мехмастерські й усі необхідні служби побуту. Загальна площа будинків і споруд склала 113472 кв.м., гуртожитки займають 24134 кв.м. на 2200 місць. Кафедри й лабораторії оснащені необхідним устаткуванням.

На базі університету організований учбово-науково-виробничий комплекс, куди ввійшли 24 наукових установи, навчальні закладів аграрного профілю, у складі якого працюють 79 докторів, професорів і більш 500 кандидатів, доцентів, що залучаються до навчального процесу. Складовою частиною діяльності внз є науково-дослідна робота, яка спрямована на фундаментальні, пошукові й прикладні дослідження з перспективних напрямків сільськогосподарської науки. Наукова праця проводиться відповідно до тематики найважливіших напрямків, визнпчених державними науково-технічними програмами: "Фундаментальні дослідження", "Продовольство", "Зерно", "Корми", "Білок" "Ветеринарне забезпечення", "Захист рослин".

За роки діяльності університетом підготовлене близько 50 тисяч фахівців для сільського й лісового господарства й ветеринарної медицини. Більш ніж 500 з них — іноземні громадяни з 48 закордонних країн. За цей період підготовлені сотні докторів і кандидатів наук. Багато вихованців внз стали відомими вченими, великими фахівцями й суспільними діячами.

Серед них заслужені діячі науки, техніки й освіти СРСР, України й Автономної Республіки Крим: професори ПГ.Болгарев, П.І.Богдан, академік ВАСХНІЛ В.Л.Мазлумов, члени-кореспонденти ВАСХНІЛ В.Л.Колесніков, М.М.Долгілевич, академіки УААН С.Ю.Дженєєв, Ф.Ф.Адамень та ін. За видатні заслуги в трудових успіхах у сфері сільського господарства вісім випускників вузу стали Героями Соціалістичної Праці. У зв'язку з перетворенням за рішенням Кабінету Міністрів України Національного аграрного університету наш внз, що став Південним філіалом Національного університету біоресурсів і природокористування України "Кримський агротехнологічний університет", отримав статус дослідницького внз.

Університет — це навчально-науковий комплекс у якому працюють більше тисячі співробітників. Навчальний процес і наукові дослідження забезпечують 306 наукових і науково-педагогічних працівників, з них 46 докторів наук, професорів, 179 кандидатів наук, доцентів, 27 заслужених діячів науки й техніки, заслужених працівників освіти, 18 академіків і членів-кореспондентів різних академій наук. Функціонує магістратура по 9, аспірантура по 24 і докторантура по 3 спеціальностях. В університеті здобувають знання близько 5,5 тисяч студентів, з них 3,3 на денний і 2,2 тисячі на заочній формі навчання. У внз сформувалося 15 наукових шкіл, у яких підготовлено сотні докторів і кандидатів наук.

Перед сьогоднішнім навчальним закладом як установою дослідницького типу стоять завдання: забезпечення інтеграції навчальної, науково-дослідної й науково-інноваційної діяльності як способу підвищення рівня підготовки фахівців і прискорення впровадження досягнень науково-технічного процесу в агропромислову й природоохоронну галузі шляхом участі в розробці державних фундаментальних і прикладних програм і співробітництво із суб'єктами господарювання.